Павло Тичина. Найкращі твори. Ілюстроване видання

Павло Григорович Тичина — радянський український поет, перекладач, публіцист, політик, громадський та державний діяч доби УНР та УРСР. Новатор поетичної форми. Разом з Ліною Костенко та Іванем Драчем був номінантом на Нобелівську премію з літератури.Історик української літератури Сергій Єфремов так казав про поета:«Тичину важко уложити в рамки одного якогось напрямку чи навіть школи. Він з тих, що самі творять школи, i з цього погляду він самотній, стоїть ізольовано, понад напрямами, віддаючи данину поетичну всім їм — од реалізму до футуризму ("червоно-си — зеле дугасто"), одинцем верстаючи свою творчу путь. Це привілей небагатьох — такий широкий мати діапазон… Поет, мабуть, світового масштабу, Тичина формою глибоко національний, бо зумів у своїй творчості використати все багате попередніх поколінь надбання. Він наче випив увесь чар народної мови і вміє орудувати нею з великим смаком і майстерністю… Дивний мрійник з очима дитини і розумом філософа»Strelbytskyy Multimedia Publishing © Ukraine — Kyiv 2023Зміст:А я у гай ходилаАнтистрофаАрфами, арфами…Ах, не смійтеся ви наді мноюБалетна студіяБіля озера у лісіБлакить мою душу обвіяла…В космічному оркестріВесна (з Баратинського)Весна (пам'яті сестри Наталки)Ви знаєте, як липа шелестить…Вийшли вранці миВійнаВітер з УкраїниГаї шумлять…Гаптує дівчина й ридаєГей, вдарте в струни, кобзарі…Де не глянь — колоскиДе тополя росте…Десь на дні мого серцяДесь надходила веснаДо кого говорить?..ДощДума про трьох вітрівДух народів горитьДуша моя — послухайЕвоеЕнгармонійнеЗ далекого походуЗ кохання плакав я, ридавЗа всіх скажуЗагупало в двері прикладомЗакучерявилися хмариЗамісць сонетів i октавЗастібнулось на всі ґудзики небоЗелена неділяЗразу ж за селомІ являвсь мені ГосподьІнакше плачуть хмари і стогне буйний вітерКоли в твої очі дивлюсяКукільЛастовеняткоЛистя падаєМадонно моя…Молодий я, молодийНе знаю і сам я, за що так люблюО панно Інно…та інші